Що таке кефірна дієта і чому вона здається «працюючою»
Класичний варіант: протягом 3–7 днів людина п’є лише кефір (іноді додають яблука або гречку).
Якщо ти не хочеш більше гратися в «дієтки з інтернету» і реально розуміти, як працює тіло, метаболізм і схуднення без шкоди для здоровʼя, — тобі потрібні КУРСИ НУТРИЦІОЛОГІЇ, а не поради з форумів.
Саме знання нутриціології дозволяють уникати грубих помилок, не ламати собі гормони, не знищувати метаболізм і будувати форму розумно та надовго.
І це інвестиція, яка повертається не лише у зовнішності, а й у здоровʼї, енергії та впевненості в кожному рішенні.
Калорійність такого «раціону» — 500–800 ккал на добу.
Що відбувається:
тіло різко втрачає воду;
спорожнюються запаси глікогену;
падає вага на вагах.
Ти бачиш мінус і думаєш:
«Ого, працює!»
Насправді це не схуднення.
Це — стрес для організму.
Наслідки кефірної дієти, про які не говорять
Руйнування м’язів і уповільнення метаболізму
На кефірі ти не отримуєш:
достатньо білка, жирів, мікроелементів.
Організм починає розбирати м’язову тканину, щоб вижити.
М’язи — це головний «двигун» обміну речовин.
Чим менше м’язів — тим повільніший метаболізм.
Після дієти ти набираєш жир ще швидше, ніж до неї.
Гормональний хаос
Різке зниження калорійності = стрес.
Підвищується кортизол → порушується робота щитоподібної залози → падає лептин → зростає неконтрольований апетит.
Кефір — корисний продукт. Але не єдиний продукт. Монодієта перевантажує кишечник, порушує ферментну активність, викликає: здуття, діарею, запори, спазми.
Дефіцити і «порожня худоба»
Кальцій? Залізо? Омега-3? Вітаміни групи B?
На кефірній дієті ти не отримуєш нічого з цього у нормальній кількості.
Ти худнеш не в здоров’ї — ти худнеш у дефіцитах.
Чому вага завжди повертається після кефірної дієти?
Після закінчення кефірної дієти організм входить у режим «виживання»:
зберігає кожну калорію, відкладає жир, знижує витрати енергії.
Вага повертається + 2–5 кг зверху.
Це називається йо-йо ефект.
Кефірна дієта — це не шлях до тіла, це шлях до проблем!
Вона:
не вчить харчуватися;
не формує здорові звички;
не будує форму;
не вирішує причину зайвої ваги.
Вона просто створює ілюзію результату.
Наукове обґрунтування: чому кефірна дієта шкодить організму
Різке обмеження калорійності до рівня, характерного для кефірної дієти (500–800 ккал/добу), науково розглядається як форма напівголодування. Дослідження в галузі метаболізму показують, що при такому дефіциті енергії організм активує захисні механізми: знижується базальний обмін речовин, падає рівень лептину, зростає кортизол. Це призводить до гальмування жироспалення та формування так званого «економного метаболізму», коли тіло починає максимально зберігати енергію, що прямо суперечить цілям схуднення.
Дефіцит білка, характерний для кефірної дієти, запускає процеси катаболізму м’язової тканини. Наукові роботи з фізіології харчування підтверджують: при нестачі амінокислот організм розщеплює м’язові волокна для підтримки рівня глюкози та життєво важливих функцій. Втрата м’язів автоматично знижує добову енергетичну витрату, через що після завершення дієти людина швидко набирає жирову масу навіть при помірному харчуванні.
Окрему проблему створює гормональний дисбаланс. Низькокалорійні дієти з жорсткими обмеженнями доведено пов’язані зі зниженням активності гормонів щитоподібної залози (T3 і T4), порушенням чутливості до інсуліну та підвищенням рівня кортизолу. Саме ці зміни відповідають за хронічну втому, перепади настрою, порушення сну, неконтрольований апетит і той самий «ефект відкату», який більшість людей відчуває після кефірної дієти.
З точки зору нутрієнтного балансу кефірна дієта не здатна покрити базові потреби організму у вітамінах, мінералах, незамінних жирних кислотах та мікроелементах. Хронічні дефіцити заліза, вітамінів групи B, магнію, омега-3 та інших нутрієнтів безпосередньо пов’язані з погіршенням когнітивних функцій, імунітету, стану шкіри, волосся та нервової системи. Саме тому з наукової точки зору кефірна дієта не може вважатися ні здоровою, ні безпечною стратегією контролю ваги.
Наукові джерела та автори, на яких базується розділ
Ancel Keys — The Biology of Human Starvation Kevin Hall — дослідження адаптивного термогенезу та метаболічної адаптації Eric Ravussin — роботи з енергетичного балансу та ожиріння Martin MacInnis, Stuart Phillips — вплив дефіциту білка на м’язову масу Jeffrey Friedman — відкриття ролі лептину в регуляції маси тіла
Кефірна дієта — це швидкий мінус на вагах і довгостроковий мінус для здоров’я.
